Жертва принесенная на пейсах,
Не пасхальный агнец.Люди-нет!
Не кропили кровию завесу,
И не ели мяса на обед.
Но вели к распятью на Галгофу
Сына Божьего.Он муж скорбей,
Тот,который покорился Богу,
Чтоб спасти от гибели людей.
Умален,изведавший болезни,
Отвращали от Него лицо,
Тот в чьем сердце нет и грамма мести,
Тот,кто вел в пустыне праотцов.
Умирал и кровь текла рекою,
Претерпевший казнь.За чьи грехи?
Тот,которого мир недостоин,
Умирал один.Был жертва за долги.
Отданный за нас в умилостивленье,
Божий Сын Он умирал,как раб,
Чтобы с Ним вошли мы в воскресенье,
В Царство Бога.Где Господь мой Царь.
И Отец десницею Своею,
Воскресил Спасителя Христа
Не сказал сегодня"Сожалею"
Говорит"Есть место у креста".
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
