ПрийдЕ той час і станемо усі перед Тобою
Такі, які ми є, - без макіяжу і прикрас.
Ніхто тоді не виправдається сам собою.
Є виправдання лиш одне - Ісус Христос.
Все створено Творцем: земля і небо, люди,
ПташкИ і квіти, і дерева, усяка звірина,
Веселка в небі (чи ж не Боже чудо?!),
Морів і океанів неосяжна глибина...
Усе Твоє і я Твоя, така, як є, мій Боже.
Не заховаюся від Тебе я ніде.
Творить добро без Тебе я не можу,
Тож Дух Святий нехай мене веде.
Я часто помиляюсь, та все ж хочу
У всьому волю я чинить Твою, Отець.
Допоможи усе робить уміло, творчо,
Щоб труд мій не загинув нанівець.
Приходить старість, та душа квітує,
Бо ж вона вічна і ніколи не помре.
Нехай же кожний подих, порух вона чує
Святого Духа- Він не підведе.
О, Дух Святий, прости, що пригашала
Тебе я часто і удаляла я Тебе
Й тому духовних і фізичних сил не мала,
Й лукавий "діставав" тоді мене.
З Тобою спокій, мир і радість вічна.
Ти - моє щастя, впевненість моя.
ЛишЕ добра, мій Боже, зичиш.
Без залишку я вся, Господь, Твоя.
Ісус Христос приніс за мене жертву,
За всі гріхи мої Він постраждав!
О, мій Творець і Бог мій милосердний,
Без Тебе хто б спасіння з людей мав?!
Тож підкоряю дух, душу і тіло,
І розум свій Тобі, о Дух Святий.
Без Тебе жити свято не зумію-
Мене всю очищай й до вічності веди.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 2798 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Певица... - Сотниченко Андрей 2001.Тут необходимо пояснение-собака наша(афганская борзая)Соланж,прожившая с нами более12лет,действительно обожала петь,и-самое невероятное-умела(конечно,не так как человек,и все же..),тому есть много свидетелей-гостей наших,коих мы с удовольствием "потчевали" этим сюрпризным "блюдом".Пела она только под аккомпанемент ф-но(живой звук),отличала от магнитофона,или чего-то другого.Невероятно,но факт-ради пения бросала еду,все,заслышав звуки,бежала в зал,непременно залезала на кресло(занимала певческую позу)и-пела.В репертуаре,правда,были,в основном,2 особо полюбившиеся ей песни-"Колыбельная"Гершвина и наша незабвенная "Мурка"(под другое не желала петь!)Вот такое богемное создание:)Нам это,само собой,доставляло массу радости.Об этом,собственно,и стихи..
